![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
tam_linдивне залишилося відчуття від книжки.
фантазія авторки - безмежна. сюжетна вишиванка схожа на райдугу своєю барвистістю. плетиво її світів складне і прозоре: жодного вузлику, жодної сплутаної нитки.
і тим не менше у процесі читання не зникало ледь помітне відчуття роздратування: здавалося, поки писано книжку, авторка судомно намагалася вигадати, навіщо вона її почала писати взагалі, так само, як і зав"язку. а втім, до кінця книги їй так і не вдалося доосмислити власний творчий процес. мудро виплетені світи лишилися паралельною, майже-живою, реальністю, наче текст писали, аби тільки ту реальність витворити. викинь пролог і епілог із тексту - і вона розсиплеться на порох.
тому у тексті так багато багатокрапок. тому текст, здається, на три чверті складається із простих речень.
бо коли пишеш повість, варто знати, що хочеш нею сказати.
фантазія авторки - безмежна. сюжетна вишиванка схожа на райдугу своєю барвистістю. плетиво її світів складне і прозоре: жодного вузлику, жодної сплутаної нитки.
і тим не менше у процесі читання не зникало ледь помітне відчуття роздратування: здавалося, поки писано книжку, авторка судомно намагалася вигадати, навіщо вона її почала писати взагалі, так само, як і зав"язку. а втім, до кінця книги їй так і не вдалося доосмислити власний творчий процес. мудро виплетені світи лишилися паралельною, майже-живою, реальністю, наче текст писали, аби тільки ту реальність витворити. викинь пролог і епілог із тексту - і вона розсиплеться на порох.
тому у тексті так багато багатокрапок. тому текст, здається, на три чверті складається із простих речень.
бо коли пишеш повість, варто знати, що хочеш нею сказати.
