![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Жінка: темний континент психоаналітичної теорії
Центральним положенням теорії жіночості, сформульованої Фройдом, є уявлення про те, що, люди — істоти бісексуальні (причому Фройд розуміє бісексуальність як «зіткнення двох тенденцій, що їх можна назвати чоловічою та жіночою» [5, 237], в організмі та характері людини), але при цьому дівчина є недорозвиненим чоловіком, продуктом «кастраційного комплексу» та «пенісних заздрощів», які неуникненно формуються у дитячому віці та мають вирішальний вплив на формування жіночої психології. За даною теорією, жінка — це, словами Кейт Мілет, «наслідок усвідомлення, що вона не чоловік» [1, 295]. Таким чином, жіночість, на думку Фройда, є органічною і похідною від анатомічних особливостей жінки.
Іншими словами, усвідомлення дівчинкою своєї статі, точніше — відкриття її анатомічної відмінності від анатомії чоловіків, постає для неї травмою, яка практично повністю формує її особистість: «Відкриття своєї кастрації — поворотний пункт у розвитку дівчат» [5, 595]. Відчуття власної недорозвиненості, кастрованості примушує жінку все життя прагнути пеніс, оскільки, усвідомлюючи його брак, дівчата водночас усвідомлюють і соціально-культурне значення різниці в анатомічній будові. Таким чином, «жінка від самого початку змушена почувати себе обділеною, хоча те, що є природним дефектом, на відміну від інших утрат, є культурною необхідністю» [2, 123].
Пенісні заздрощі тісно пов'язані також із іншими чинниками, які формують особистість жінки та жіночість, і в першу чергу — із необхідністю змінити провідну ерогенну зону, оскільки провідною ерогенною зоною зрілої жіночості, з точки зору Фройда, є вагіна. Саме уявлення про провідну ерогенну зону є надзвичайно важливим у рамках концепції жіночості, пропонованої вченим, оскільки воно дозволило йому і вписати у свою теорію «маскулінних» жінок та жіночі сексуальні неврози, і окреслити нормативний, орієнтований на функціонування у патріархальному гетеросексуальному суспільстві, шлях розвитку жіночості. Відмовляючись від ерогенної зони дитинства (клітор), дівчина згоджується відмовитися від «певної частки активності» [5, 597] і трансформує бажання мати пеніс у бажання мати дитину.
Крім того, із пенісними заздрощами та комплексом кастрації пов'язана і необхідність зміни жінкою сексуального об'єкту з матері на батька через Едипів комплекс. Важливим є те, що цей процес (а також і подальша ідентифікація із матір'ю) перебігає у жінки під знаком ворожості до матері — ставлення до неї, з одного боку, як до суперниці у боротьбі за володіння батьком, а з іншого — як до винуватої у кастрованості дочки [5, 593]: «…любов до матері обертається на ненависть» [5, 590].
У результаті, за Фройдом, формуються три основні риси жіночості, а саме — пасивність, мазохізм і нарцисизм, причому мазохізм і пасивність тісно пов'язані поміж собою. Пасивність, або згнічення властивої людям агресивності, необхідна жінкам для досягнення успіху в родинному житті. Вона призводить до формування в жінках пасивного ставлення до сексуального життя та сексуального об'єкту, що ним є фалос, отримуваний жінками через народження дитини, а також мазохізм. Мазохізм, або потяг до сексуальних страждань та приниження, «суміш еросу з агресією» [5, 573], є специфічно жіночою рисою; він випливає із необхідності позбутися основного інструменту жіночої статевої насолоди (кліторної мастурбації). Ця необхідність у свою чергу призводить до розвитку пасивності і є доконечною передумовою розвитку жіночості. Нарцисизм («фіксація лібідо на власному тілі й на власній особі замість зосередження на певному об'єкті» [5, 421]), який формується у жінці під впливом пенісних заздрощів, є шляхом надолуження статевої меншовартості через підвищену увагу до своєї зовнішності та марнославство.
Базова травма (комплекс кастрації), три описані вище основні риси жіночості та Фройдівська концепція лібідо (концепція життєвої сили людини та рушійної сили культури та творчості — сили суто чоловічої) визначають жінку як істоту акультурну та виводять її за межі суспільно значимої діяльності через її неспроможність до неї: «Ми змушені визнати, що в жінок украй кепсько розвинене почуття справедливості, і ця нерозвиненість дуже добре узгоджується з перевагою заздрості в її психічному житті… Ми кажемо також, що в жінок громадські інтереси слабші, а здатність до сублімації інстинктів менша, ніж у чоловіків» [5, 604]. Означивши, що жінки мають дуже слабке лібідо, Фройд підкреслив неспроможність жінок до сублімації, а отже і їхню неспроможність до розвитку культури. Більше того, жіноче бажання «виконувати якусь інтелектуальну роботу» [5, 594] Фройд відносить виключно на рахунок згніченого бажання мати пеніс, тобто також є наслідком комплексу кастрації.
Таке бачення жіночості, украй негативне, що є частиною та продовженням надзвичайно впливових теорій Фройда про підсвідоме і несвідоме та про інфантильну сексуальність, які збагатили психологічне знання про людину та рушійні сили її особистісного розвитку, віддзеркалювало вкрай консервативні погляди щодо жіночості, що побутували у сучасній Фройду Європі. Більше того, так само як і решта теоретичних надбань фройдизму, вони і досі слугують джерелом мізогінних поглядів деяких психологів. Адже, словами Ненсі Чодороу, «Фройдова теорія не тільки пригноблює жінок. Радше, Фройд надає нам теорію щодо того, як люди — жінки та чоловіки — стають ґендерованими та сексуалізованими, як розвиваються жіночість і мужність, як відтворюється сексуальна нерівність» [10, 176].
Тому, переглядаючи теорію жіночості Фройда, необхідно зважати не тільки на його висновки з досліджуваних фактичних даних та припущення, спираючись на які, він робив такі висновки, а й на той факт, що Фройд, наголошуючи на біологічних та суто психічних процесах формування особистості, виявився неспроможним побачити соціальний контекст явищ, які він спостерігав у патологічному, хворобливому вираженні у своїх пацієнтів.
Іншими словами, усвідомлення дівчинкою своєї статі, точніше — відкриття її анатомічної відмінності від анатомії чоловіків, постає для неї травмою, яка практично повністю формує її особистість: «Відкриття своєї кастрації — поворотний пункт у розвитку дівчат» [5, 595]. Відчуття власної недорозвиненості, кастрованості примушує жінку все життя прагнути пеніс, оскільки, усвідомлюючи його брак, дівчата водночас усвідомлюють і соціально-культурне значення різниці в анатомічній будові. Таким чином, «жінка від самого початку змушена почувати себе обділеною, хоча те, що є природним дефектом, на відміну від інших утрат, є культурною необхідністю» [2, 123].
Пенісні заздрощі тісно пов'язані також із іншими чинниками, які формують особистість жінки та жіночість, і в першу чергу — із необхідністю змінити провідну ерогенну зону, оскільки провідною ерогенною зоною зрілої жіночості, з точки зору Фройда, є вагіна. Саме уявлення про провідну ерогенну зону є надзвичайно важливим у рамках концепції жіночості, пропонованої вченим, оскільки воно дозволило йому і вписати у свою теорію «маскулінних» жінок та жіночі сексуальні неврози, і окреслити нормативний, орієнтований на функціонування у патріархальному гетеросексуальному суспільстві, шлях розвитку жіночості. Відмовляючись від ерогенної зони дитинства (клітор), дівчина згоджується відмовитися від «певної частки активності» [5, 597] і трансформує бажання мати пеніс у бажання мати дитину.
Крім того, із пенісними заздрощами та комплексом кастрації пов'язана і необхідність зміни жінкою сексуального об'єкту з матері на батька через Едипів комплекс. Важливим є те, що цей процес (а також і подальша ідентифікація із матір'ю) перебігає у жінки під знаком ворожості до матері — ставлення до неї, з одного боку, як до суперниці у боротьбі за володіння батьком, а з іншого — як до винуватої у кастрованості дочки [5, 593]: «…любов до матері обертається на ненависть» [5, 590].
У результаті, за Фройдом, формуються три основні риси жіночості, а саме — пасивність, мазохізм і нарцисизм, причому мазохізм і пасивність тісно пов'язані поміж собою. Пасивність, або згнічення властивої людям агресивності, необхідна жінкам для досягнення успіху в родинному житті. Вона призводить до формування в жінках пасивного ставлення до сексуального життя та сексуального об'єкту, що ним є фалос, отримуваний жінками через народження дитини, а також мазохізм. Мазохізм, або потяг до сексуальних страждань та приниження, «суміш еросу з агресією» [5, 573], є специфічно жіночою рисою; він випливає із необхідності позбутися основного інструменту жіночої статевої насолоди (кліторної мастурбації). Ця необхідність у свою чергу призводить до розвитку пасивності і є доконечною передумовою розвитку жіночості. Нарцисизм («фіксація лібідо на власному тілі й на власній особі замість зосередження на певному об'єкті» [5, 421]), який формується у жінці під впливом пенісних заздрощів, є шляхом надолуження статевої меншовартості через підвищену увагу до своєї зовнішності та марнославство.
Базова травма (комплекс кастрації), три описані вище основні риси жіночості та Фройдівська концепція лібідо (концепція життєвої сили людини та рушійної сили культури та творчості — сили суто чоловічої) визначають жінку як істоту акультурну та виводять її за межі суспільно значимої діяльності через її неспроможність до неї: «Ми змушені визнати, що в жінок украй кепсько розвинене почуття справедливості, і ця нерозвиненість дуже добре узгоджується з перевагою заздрості в її психічному житті… Ми кажемо також, що в жінок громадські інтереси слабші, а здатність до сублімації інстинктів менша, ніж у чоловіків» [5, 604]. Означивши, що жінки мають дуже слабке лібідо, Фройд підкреслив неспроможність жінок до сублімації, а отже і їхню неспроможність до розвитку культури. Більше того, жіноче бажання «виконувати якусь інтелектуальну роботу» [5, 594] Фройд відносить виключно на рахунок згніченого бажання мати пеніс, тобто також є наслідком комплексу кастрації.
Таке бачення жіночості, украй негативне, що є частиною та продовженням надзвичайно впливових теорій Фройда про підсвідоме і несвідоме та про інфантильну сексуальність, які збагатили психологічне знання про людину та рушійні сили її особистісного розвитку, віддзеркалювало вкрай консервативні погляди щодо жіночості, що побутували у сучасній Фройду Європі. Більше того, так само як і решта теоретичних надбань фройдизму, вони і досі слугують джерелом мізогінних поглядів деяких психологів. Адже, словами Ненсі Чодороу, «Фройдова теорія не тільки пригноблює жінок. Радше, Фройд надає нам теорію щодо того, як люди — жінки та чоловіки — стають ґендерованими та сексуалізованими, як розвиваються жіночість і мужність, як відтворюється сексуальна нерівність» [10, 176].
Тому, переглядаючи теорію жіночості Фройда, необхідно зважати не тільки на його висновки з досліджуваних фактичних даних та припущення, спираючись на які, він робив такі висновки, а й на той факт, що Фройд, наголошуючи на біологічних та суто психічних процесах формування особистості, виявився неспроможним побачити соціальний контекст явищ, які він спостерігав у патологічному, хворобливому вираженні у своїх пацієнтів.
no subject
no subject
жінки цього прошарку, а тим більше - його пацієнтки, і справді, наскільки я знаю, були приблизно такими, якими він їх описував, тому що у них не було нормальної освіти (і можливостей її отримати), із надзвичайно обмеженими правами: відомі "три К" - це про цих жінок.
так більш зрозуміло?
no subject
мені деколи цікаво подумати, а щоб він надосліджував у наш час з нашими соціальними контекстами...
дякую. стаття цікава.
no subject
страшно уявити :))) жодної здорової людини у всьому світі :)))
дякую!
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
тому, як для мене, норма то шось розмите, на це поняття накладається не тільки суперего (сімя, суспільство тощо), а й ще купа всього...
no subject
no subject
но на русском у меня этого текста нет. я ж не пишу статей на русском-то...
no subject
1. Словотворчество - Schwanzgesteuerte Lebewesen (с нем. "существа, руководимые членом")
2. Вывод: Всю жизнь быть ведомой не головой, а головкой - это не моя голубая мечта розового детства.
И вообще, всю эту теоретическую чушь про зависть мог выдумать человек с комплексом неполноценности.
Да будет земля пухом великому основателю пмихоанализа! :)))
no subject